Відділ освіти Роменської районної державної адміністрації Сумської області

ПРАЦЮЄМО ДИСТАНЦІЙНО: УСПІШНО, БЕЗ ЗАЙВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАПРУГИ, УМІЛО ТА КОНСТРУКТИВНО КОМУНІКУЮЧИ

Майже місяць наші учні та вчителі знаходяться на дистанційному навчанні. Це практично новий досвід як для одних, так і для інших. Адже   дистанційне навчання до карантину знаходилося у стані незатребуваності в масштабах країни і поволі еволюціонувало.  Зараз ситуація змінилася, що, у свою чергу,  викликало цілу низку дидактичних, методичних, організаційних питань

Не менш важливими серед них є і питання, пов’язані з психологічними аспектами дистанційного навчання: як зробити так, щоб удома діти не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено,як учителю налагодити зв’язок з учнями, підтримати їх і вдало спланувати роботу, як налагодити комунікацію між вчителями, учнями та батьками та багато інших.

Нижче наведено ряд психологічних рекомендацій, які, сподіваємося, допоможуть  при організації дистанційного навчання.

1. Перші два-три тижні – це період адаптації, коли тільки напрацьовується новий життєвий досвід. При цьому комусь потрібно два тижні, а комусь – місяць. Це індивідуально. Загалом адаптація до нових умов життєдіяльності в нормі триває до 2 місяців. Тому досить важливо у цей час бути дуже терплячими і обережними як до себе, так і до дітей.

2. План онлайн-навчання не може повністю повторювати план очного навчання. Учням потрібно більше часу, щоб опанувати навчальний матеріал дистанційно. Важливо зменшити обсяг навчального матеріалу на 50% у молодших класах і принаймні на 10% у старших, запланувати час для консультацій з учнями. Крім того, слід враховувати можливості учнів і сімейний розпорядок дня.

3. На початку онлайн-уроку важливо робити перекличку між учнями. Це дасть можливість кожному щось сказати, поділитися думками, а відтак  поспілкуватись одне з одним (хоча б 10 хвилин на день). Адже в умовах карантину діти відвикають від колективу та вчителя, і якщо не намагатись «втримати» їх, після карантину доведеться вкладати час і зусилля в адаптацію, «повернення» дітей.

Якщо немає такої можливості, то достатньо буде, якщо вчитель скаже персональне слово кожному або просто перелічить всіх у загальному чаті. Дітям треба відчувати себе частиною загалу. Чудово, якщо у класі був спільний ритуал, наприклад, вітання або прощання, чи якась особлива фраза. Якщо цього не було – вчителю важливо було б такі ритуали напрацьовувати.

4. Під час уроку важливо частіше збирати зворотній зв’язок. Це важливо з огляду на те, що  увага і втома біля комп’ютера працюють дещо інакше, ніж у класі. Зворотній зв’язок у цьому випадку може активізувати увагу чи дасть можливість дещо зменшити напругу.

Зворотній зв’язок важливий і з огляду на те, що він є своєрідною вчительською підтримкою для учнів. У тому сенсі, що вчитель має розуміти, як їм (учням) складно – насамперед, не спілкуватись не тільки одне з одним, а й з вчителем. Дітям важливо бачити свого вчителя, говорити з ним, слухати його, обмінюватися з ним репліками – а не просто дивитись на «голову, що говорить» на екрані.

5. Під час онлайн-уроку важливо виділяти час для «глибокої» роботи: принаймі до 20 хв. учні мають працювати самостійно.

6. Кожен урок має закінчуватися зворотнім зв’язком (вербальним чи невербальним).  

7. Важливо перевіряти домашні завдання. Якщо дитина зробила домашнє завдання і бачить, що вчитель його не перевірив, – у неї знижується мотивація. Тому, якщо вчитель дає домашнє завдання, то обов’язково треба дати і зворотний зв’язок у зручному для вчителя та дитини вигляді. Також важливо обговорити, що буде, якщо дитина не виконає завдання.

Більше про психологічні  особливості дистанційного навчання можна дізнатися на сайті НУШ.

Сподіваємося, що врахування цих рекомендацій сприятиме налагодженню оптимального дистанційного навчання в умовах карантину, збереженню психічного здоров’я учнів, вчителів, батьків. Бережіть себе та своїх рідних!



« повернутися до списку новин